Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

в возрасте сорока лет

  • 1 женщина в возрасте от тридцати до сорока лет

    n

    Универсальный русско-немецкий словарь > женщина в возрасте от тридцати до сорока лет

  • 2 возраст

    età ж.
    * * *
    м.
    eta f

    во́зраст человека, животного, растения — l'età di un uomo di un animale, di una pianta

    во́зраст Земли — l'età della Terra

    школьный во́зраст — età scolastica

    в во́зрасте... лет — all'età di... anni

    в раннем во́зрасте — di prima età, in tenera età

    с во́зрастом... — con l'età...

    твоего / моего во́зраста — della tua / mia eta

    ребёнок в во́зрасте шести лет — un bambino di sei anni

    самый молодой по во́зрасту — il più giovane

    старший / младший по во́зрасту — il maggiore / minore di età

    он / она в во́зрасте — lui / lei ha la sua età

    я уже не в том во́зрасте, чтобы..., это мне не по во́зрасту — non ho più l'età di... / per...

    * * *
    n
    1) gener. tempo, eti
    2) econ. eta

    Universale dizionario russo-italiano > возраст

  • 3 дать

    1) ( вручить) dare, consegnare
    2) ( заплатить) dare, pagare
    3) ( предоставить) dare, concedere, assegnare
    ••

    дайте пройти — lasciate passare, fate largo

    4) ( принести результат) dare, fruttare, portare

    дать трещину — produrre una fessura, creparsi

    5) (устроить, организовать) dare, offrire, tenere

    дать обед — offrire [dare] un pranzo

    6) ( определить возраст) determinare l'età, dare
    7) ( нанести удар) dare un pugno, colpire, battere, assestare un colpo
    8)

    как пить дать — non ci piove, garantito!

    дать маху — prendere un granchio, fare una gaffe

    * * *
    сов.
    1) В (подать, вручить) dare vt, consegnare vt

    дать книгу — dare / cosegnare / prestare ( на время) il libro

    дать орден — dare / assegnare una medaglia; decorare con una medaglia

    2) с неопр. ( предоставить) assegnare vt, concedere vt, fornire vt

    дать возможность что-л. делать — offrire / concedere la possibilità di fare qc

    дать пить — dare / offrire da bere

    3) (доставить, принести) dare vt, produrre vt
    4) (устроить, осуществить) dare vt, organizzare vt

    дать концерт — dare / tenere un concerto

    5) разг. ( о возрасте)

    дать начало чему-л. — dare inizio a qc

    дать пощёчину — dare / appioppare / rifilare uno schiaffo

    8) част. разг. ( дай) (= решение сделать что-л., перев. по-разному)
    •
    - не дай бог...
    - не дано
    ••

    дать маху — fallire il colpo, prendere un granchio / una cantonata

    как пить дать — fuori dubbio, di sicuro, senz'altro

    дать стрекача / тягу — darsela a gambe, correre a gambe levate

    я тебе дам! — adesso le prendi!; adesso te le dò!

    * * *
    v
    1) colloq. mollare
    2) econ. concedere
    3) account. dare
    4) fin. prestare

    Universale dizionario russo-italiano > дать

  • 4 сорок

    числит.
    forty

    сорок один и т. д. — forty-one, etc.

    сорок первый и т. д. — forty-fist, etc.

    лет сорок — ( о времени) about forty years; ( о возрасте) about forty

    ему лет сорок — he is / looks about forty

    ему (перевалило) за сорок — he is over forty, he is in his forties

    человек лет сорока — man* of / about forty

    Русско-английский словарь Смирнитского > сорок

  • 5 сорок

    числит.

    со́рок оди́н и т.д. — forty-one, etc

    со́рок пе́рвый и т.д. — forty-first, etc

    лет со́рок (о времени) — about forty years; ( о возрасте) about forty

    лет со́рок тому́ (наза́д) — about forty years ago

    ему́ лет со́рок — he is / looks about forty

    ему́ о́коло сорока́ — he is about forty

    ему́ под со́рок — he is nearly forty

    ему́ (перевали́ло) за со́рок — he is over forty, he is in his forties

    челове́к лет сорока́ — man of / about forty

    в сорока́ киломе́трах (от) — forty kilometres (from) away

    ••

    со́рок сороко́в — a multitude (of); a countless number (of) (used esp in reference to the number of Moscow's churches in the pre-Soviet period)

    Новый большой русско-английский словарь > сорок

  • 6 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

См. также в других словарях:

  • Рыцари Сорока Островов — Заглавная иллюстрация художника Владимира Бондаря к роману «Рыцари Сорока Островов». Изображает парусник «Дерзкий», натолкнувшийся на корабль Безумного Капитана. «Рыцари сорока островов» первый опубликованный роман писателя фантаста Сергея… …   Википедия

  • Портрет Элеоноры Толедской с сыном — Аньоло Бронзино …   Википедия

  • Ханбалитский мазхаб — один из четырех правовых школ суннитского Ислама. Эпонимом мазхаба является Ахмад ибн Ханбаль (164/778 241/855). Ахмад ибн Ханбаль родился в Багдаде. Родословная Ахмада ибн Ханбаля восходила к племени Шейбан, которое было одним из ветвей племени… …   Ислам. Энциклопедический словарь.

  • Калу Ринпоче — Кьябдже Калу Ринпоче Калу Ринпоче в Кагью Ринчен Чойлинге в Монпелье …   Википедия

  • Дёрнинг, Чарльз — Это статья о человеке, который недавно умер. Некоторая информация, такая как обстоятельства смерти человека и сопровождающие это события, может быстро меняться по мере того, как эти факты становятся …   Википедия

  • Бугро, Вильям — Вильям Бугро Williams Bouguereau …   Википедия

  • Моисей Оптинский — (в миру Тимофей Иванович Путилов; 15 (26) января 1782(17820126), Борисоглебск, Ярославская губерния  16 (28) июня 1862)  схиархимандрит Русской православной церкви, настоятель и старец Оптиной Пустыни. Биография Родился 15… …   Википедия

  • Инглис, Генри Дэвид — Генри Дэвид Инглис Henry David Inglis Псевдонимы: Дервент Конвей Дата рождения: 1795 год(1795) Место рождения: Эдинбург Дата смерти …   Википедия

  • Раймонди, Антонио — Антонио Раймонди Дата рождения: 19 сентября 1826( …   Википедия

  • Зайцев, Вячеслав Алексеевич — Это статья о волейболисте. О модельере см. Зайцев, Вячеслав Михайлович Спортивные награды Волейбол Олимпийские игры Серебро Монреаль 1976 Золото …   Википедия

  • Савояров, Михаил Николаевич — М. Н. Савояров Савояровъ М. Н. почтовая открытка 1912 года Дата рождения …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»